Як було зазначено на самих початках сторінки про наш Любінь, ми прагнемо зібрати максимум інформації з усіх можливих джерел про наше місто. Сьогодні подаємо текст, опублікований в енциклопедії «Історія міст і сіл УРСР».

Це енциклопедичне видання про міста і села підсовєцької України було започатковане 29 травня 1962 року і складається з 26-и томів (14 із них пізніше було видано ще й російською мовою). Партійне керівництво прийняло постанову про перше таке фундаментальне видання про міста і села України, яких на той час було понад 40 тисяч. «Згори» було дане завдання. Академія Наук України розробила вказівки, як повинна виглядати кожна стаття про той чи інший населений пункт, Державна історична бібліотека керувала процесом, а виконували завдання вже на місцях (республіка дала завдання областям, області — районам, райони — містам і селам).

Основним завданням випуску такого поважного видання було: показати несамовито позитивні зміни за совєцької влади в забитих і затурканих раніше українських містах і селах. Читаючи будь-яку статтю, переконуєшся в цьому на кожному кроці.

Однак, історики і краєзнавці, які готували матеріали, не могли не написати про прадавню історію того чи іншого населеного пункту. При цьому використовувалися видання з початку ХХ ст. і давніші історичні документи. Одним словом, була проведена потужна підготовча робота з першоджерелами. Завдяки такій мурашковій праці ми, наприклад, знаємо, що на території нашого Любеня життя було вже у 4–3 тисячолітті до н.е. Чи можна це осягнути розумом? Знаємо також, що у 1624 і 1648 р.р. Любінь був дощенту зруйнований під час татарських набігів, бо ж був збудований як фортифікаційне укріплення. Це пояснює, чому в архівах ми вже, на жаль, не знайдемо метричних книг зі XVII ст. Але заохочує шукати відомостей в інших історичних документах того періоду.

Том «Львівська область» вийшов у світ у 1971 році — в період розквіту комунізму на наших землях. Тому текст про Любінь треба читати на дуже тверезу голову, оцінювати і робити свої висновки, виловлювати з потоку пропаганди важливі історичні дані. Але читати варто.

Здала би ся добра коректура. Наприклад, всюди в тексті написано: «Населення 4302 чоловік». Підозрюємо, що навіть у ті допотопні часи в Любені жили також жінки. Тому треба писати 4302 особи (а не чоловік). Але текст подаємо у правописі авторів :).

Можна багато обговорювати і критикувати. У школі мене найбільше нервували твори і усні відповіді на тему «Що автор хотів сказати цим текстом?» Що хотів — вже сказав. Найважливіше — що ми зрозуміємо для себе, прочитавши цей текст.

Бажаємо захоплюючого читання! А буде захоплююче — переконайтеся самі! Ми ж обіцяємо наступні згадки про Великий Любінь з інших історичних джерел.

Орест

Завантажити відсканований оригінал у форматі PDF (16 Мб)

Далі…

У випадку великих міст любителі історії мають нескладне завдання — знайти давніші чи новіші публікації і там прочитати, як виглядало місто, як жили його мешканці (навіть біднота) 100 чи 200 років тому. Набагато складнішою є ситуація з малими містечками чи селами. Найменше інформації знайдеться про села, де не було церкви. Люди, які жили на хуторах або на краю села, в разі складних кліматичних умов не могли повідомити священика відразу про народження чи навіть смерть когось із родини. Якщо в разі смерті рідні мусили негайно зголосити і похоронити померлого, тому всіма можливими і неможливими способами таки довозили небіжчика до церкви і на цвинтар, то з народженням було по-різному. Радісну (якщо акушерка, а в народі звичайно пупорізка встигала до породіллі і дитина приходила на світ без більших проблем) звістку зголошували до церкви тоді, коли заметені чи заболочені дороги ставали більш-менш проїзними, а тріскучі морози дозволяли вийти надвір у часом єдиних на цілу родину чоботах чи бурках. Траплялося також, що в родині просто не було кому або всі були занадто зайняті весняними чи осінніми польовими роботами, щоби того ж дня прийти до церкви і вписати новонародженого до метричної книги. Тим більше, що вписувати могла тільки спеціально призначена людина (часто — дяк або й сам священик), зголошувати народження треба було при двох свідках. Вони повинні були поставити по хрестику замість підпису біля свого прізвища, каліграфічно або вкрай недбало вписаного дяком.

Далі…

Розпорядження Міністра внутрішніх справ

від 14 липня 1934 р.

про поділ Городоцького повіту у Львівському воєвідстві на сільські ґміни.

На підставі ст.103 Закону про часткову зміну організації територіального самоврядування від 23 березня 1933 р. (Dz. U. R. P. Nr. 35, poz. 294) наказую наступне:

§1. У Городоцькому повіті Львівського воєвідства утворюються наступні сільські ґміни:

1) ґміна Великий Любінь із центром у Великому Любені; до складу цієї ґміни входять наступні дотеперішні сільські ґміни: Артищів, Брундорф, Черляни, Ебенау, Годвишня, Керниця, Косівець, Малий Любінь, Великий Любінь, Мавковичі, Нойгоф, Поріччя Любінське, Стоділки, Угерці Незабитівські, Зашковичі, Завидовичі;

2) ґміна Родатичі…;

3) ґміна Білогора…;

4) ґміна Домажир…;

5) ґміна Вишенька…;

6) ґміна Мшана…;

7) ґміна Лозина…;

8) ґміна Ставчани…

§2 Це розпорядження набуває чинності 1 серпня 1934 р.

Міністр внутрішніх справ

Мар’ян Зиндрам-Косцялковський

(Dziennik Ustaw. Nr. 64. Poz. 542 i 543)

Любінь (28 км, 276 м над р.м.). Влітку на залізничному вокзалі омнібуси, …, до водолікарні, віддаленої на 2 км. Той заклад, який складається з кількох вілл, мінеральних ванн, каплиці, джерел, кіоску для музики (очевидно, танцювальна зала, — прим. наша), лежить серед великого парку над берегом Верещиці, на цілковитій рівнині. Тутешні джерела під оглядом вмісту сірки (1.1173 ‰) славляться як найсильніші в Європі. Відвідуваність близько 2000 осіб на рік, багато осіб доїжджає зі Львова, звідки також особливо в неділю по полудні приїжджає багато відвідувачів. У сезоні часто відбуваються концерти, фестивалі, забави з танцями. У закладі є готель, два ресторани і молочарня. Такса 8 К. Правління висилає, за бажанням, безкоштовні ілюстровані проспекти (кілька з них ми вже переклали, — прим. наша).

Переклав Орест з книжки «Ilustrowany przewodnik po Galicyi… Opracował Dr. Mieczysław Orłowicz». Lwów. 1919, S. 234.

Здоров’я – це радість

Сірководневі та грязеві ванни

сезон від 1/5 до 30/9

Любінь є одним із найстарших польських курортів. Підтвердженням того є свідчення нашого відомого лікаря з XVI ст. Войцєха Очка, який серед кількох відомих вже тоді санаторіїв, особливо, сірководневі, бо вони користувалися найбільшою популярністю, згадує Любінь як санаторій з-під Городка. Тутешні сірководневі води були, однак, відомі незрівнянно давніше, оскільки знання це сягає безсумнівно початків самих людських поселень, які виникли у ХІІІ ст. за правління Коломана в Галичі.

На території фільварку Ґурівщина стояв град Любин, знищений галицьким князем Данилом у ХІІІ ст.

Цей проспект дозволить оцінити переваги любінських вод і пояснить, які хвороби лікують джерела Людвіка і Адольфа. Сірководнева вода в Любені є рятівною у всіх складновиліковних і тяжких випадках ревматичних хворіб, і сміливо можемо ствердити, що, чого Любінь не в змозі зробити, того не вчинять і інші джерела. Води ці відомі в лікарському світі як один із найстарших польських джерел, оскільки Любінь як водолікарня з-під Городка був відвідуваний від ХІІІ ст.

Любінь є чудовим відпочинковим місцем як для видужуючих, так і для втомлених працею, оскільки дає (тут частина тексту втрачена – прим. Орест) необмежену свободу, настільки цінну для мешканців міста. Далі…

Сірководневі та грязеві купелі. Заклад відкритий від 15 травня до 20 вересня.

Сірководневий заклад джерельно-купільний у Великому Любені віддалений від Львова на 21 км, від Городка Ягайлонського на 10 км, має залізничну станцію, пошту, телеграф і телефон на місці.

З-поміж сірководневих вод, які зустрічаємо в Європі, любінські води мають свій настільки виключний, настільки властивий лише їм склад, що не можуть бути замінені іншими водами.

Любінські джерела відомі і використовуються від XVI ст.

Уже нестор наших польських лікарів-бальнеологів Войцєх Очко це стверджує (Краків, 1587 р.), ставлячи Любінь на першому місці між сірководневими водами, а B.Haquet у праці “Neueste phyz. Reisen in d. Jahren 1783-1785 durch die dazischen und sarmatischen oder nordlichen Karpathen” пише: “Джерела Любеня належать до найбільш лікувальних і містять більше сірки і нейтральних солей, ніж інші сірководневі джерела”. Далі…