Архів за Липень, 2009
Культурне і господарське життя Любеня у ХХ столітті
Згадую також культурне і господарське життя в Любені від половини ХХ століття до наших днів. А визначалося воно наявністю певних підприємств чи організацій у тому чи іншому мікрорайоні Любеня.
У Кінці був Фільварок (колгосп) і Ґуральня (спиртзавод). Власне вони і створювали той специфічний мікроклімат жителів. Ґуральня була причиною наявності підвищеної кількості пияків у тому мікрорайоні. То були моцні пияки — шпірт пили, як воду.
Ходили чутки, що в тому чи іншому хлопові займився шпірт, і тоді єдиним спасінням того бідаки була жінка. Вона присідала над чоловіком і (хотіла — не хотіла) гасила вогонь, справляючи природну потребу. Якщо давно не ходила за стодолу, то хлоп був врятований. А я! А я! Бігме — не брешу! Я йно вповідаю то, шо чув.
Але не подумайте, що в Кінці жили якісь харлаки. Нарід з Кінцє був дуже працьовитий і, звичайно, фізично міцний. Далі…
Орест Мацюк. Замки і фортеці Західної України
…Значний інтерес для дослідника старовини чи навіть туриста становить Великий Любінь (у давній час – Любинегород, Любинець; пізніше – Любин, Любінь Великий). Тут, за давніми хроніками, мав нібито бути осередок князя, збудований серед недоступних боліт і ставків. За іншими даними, болохівське місто знищили воїни князя Данила Романовича. Можливо, автор сплутав цю територію з Болохівською землею. За даними відомого дослідника старовини А.Шнайдера, в межах фільварку “Гурівщина” було поганське цвинтарище, тобто жертовне місце.
В археологічній літературі згадується також і городище. Очевидно, це колишнє Городище між Великим Любенем і с.Мавковичі в урочищі “Вали” – його розрівняли бульдозером за наказом голови колгоспу у 1987 або 1988 р. Обстежив Городище львівський археолог О.Корчинський. Натомість донині збереглися вали старого замку з XVII ст., де тепер рибний ставок.
Був у Великому Любені і замок з XVII ст., перебудований пізніше на палац. Тепер тут школа-інтернат.
(С. 73-74)
Львів. Видавництво “Центр Європи”. 1997.
Довідкові матеріали
Енциклопедія українознавства. т. 4. Перевидання в Україні. Львів. 1994, С. 1392.
Любінь Великий, бальнеологічний курорт над р. Верещицею, у 25 км на півд.-зах. від Львова; відомий з 15 в. Лікувальні засоби: мінеральне джерело з сірководневою сульфатно-кальцієвою водою, яка використовується для ванн, торфолікування. Лікування серцево-жильних і нервових хвороб, органів дихання, жіночих хвороб. Сезон – круглий рік. Від березня до травня 1919 бої УГА з поляками.
Історичні документи
Розпорядження Міністра внутрішніх справ
від 14 липня 1934 р.
про поділ Городоцького повіту у Львівському воєвідстві на сільські ґміни.
На підставі ст.103 Закону про часткову зміну організації територіального самоврядування від 23 березня 1933 р. (Dz. U. R. P. Nr. 35, poz. 294) наказую наступне:
§1. У Городоцькому повіті Львівського воєвідства утворюються наступні сільські ґміни:
1) ґміна Великий Любінь із центром у Великому Любені; до складу цієї ґміни входять наступні дотеперішні сільські ґміни: Артищів, Брундорф, Черляни, Ебенау, Годвишня, Керниця, Косівець, Малий Любінь, Великий Любінь, Мавковичі, Нойгоф, Поріччя Любінське, Стоділки, Угерці Незабитівські, Зашковичі, Завидовичі;
2) ґміна Родатичі…;
3) ґміна Білогора…;
4) ґміна Домажир…;
5) ґміна Вишенька…;
6) ґміна Мшана…;
7) ґміна Лозина…;
8) ґміна Ставчани…
§2 Це розпорядження набуває чинності 1 серпня 1934 р.
Міністр внутрішніх справ
Мар’ян Зиндрам-Косцялковський
(Dziennik Ustaw. Nr. 64. Poz. 542 i 543)