Питання це вперше виникло, коли я з колєґою переглядав фотогалерею tkb-design’а, а саме – цю фотку. Потім і інші питали, що таке загата.

З наукової точки зору, загата — це сезонна будівельна конструкція, споруджувана всіма мешканцями хати, у безпосередньому поєднанні зі стінами з метою енергозбереження та забезпечення утримання стабільного температурного режиму всередині.

А якщо по суті, то, як тільки надходила золота осінь, коли листя з дерев не опадало поодинці, а цілими зграями злітало на землю, переважно баба або й дід брали на плечі плахту (тобто, старе покривало на ліжко або інший величе-е-езний шмат міцної тканини), граблі і добрий шнурок і йшли до курорту, то значить — до парку санаторію. Далі…

Як то було

Не знаю, чи серед всіх любінчан я був у тій справі піонером, але перше підключення до мережі інтернет із домашнього комп’ютера я зробив приблизно у 1998 році. Мушу сказати, що окрім засвідчення самого факту підключення, жодної іншої користі від тої події не було — я лише зайшов на веб-сторінку гімназії, де я колись вчився (перша адреса, яка прийшла мені тоді до голови), покликав брата, показав примітивну картинку на екрані чорно-білого монітора, і гордо промовив — «Брат, дивись! Ото — інтернет! Наш комп’ютер — в інтернеті!». Брат, здається, всієї урочистості моменту не відчув. А я вже мусив відключатися, бо підключення здійснювалося через телефонну лінію, по міжмісту до львівського провайдера UARnet, і коштувало просто шалених (як для студента першого курсу) грошей. Далі…