Бер 11

Про інформаційну гігієну

Рубрика: Інтернет

Якось непомітно, інтернет, із дивної незрозумілої штуки, котрою цікавилося хіба вузьке коло ентузіастів і технічних спеціалістів, перетворився на повсякденність. Ми спілкуємося з родичами через Viber, читаємо актуальні місцеві новини у групах наших міст на Facebook, дивимося інтернет-телебачення, продаємо і купуємо речі на OLX.

Сервіси стають щораз простішими і зручнішими, тому коло користувачів інтернету сьогодні охоплює практично всі верстви населення — від школярів до пенсіонерів. І переважна більшість цих (нових) користувачів, зазвичай, не дуже добре поінформовані щодо можливих небезпек. І з великою довірою відноситься до того, що тут бачить.

Звісно, було би дивно, якби тим не скористалися шахраї, зловмисники і просто не дуже порядні люди.

І вони користуються!

У цій статті я би хотів розказати про деякі яскраві приклади зловживання довірою і пояснити, хто і для чого це робить.

Збір грошей (ніби-то) на лікування хворих дітей

Увага! Звісно, далеко не всі подібні повідомлення є шахрайством. Але з того, що я бачу по групах — дуже, дуже значний відсоток подібних повідмолень — від шахраїв.

Типові ознаки шахрайства:

  • мінімум даних про хвору дитину (часто навіть не вказано, із якої області/міста дитина, не вказано прізвище)
  • при спробі знайти іншу інформацію про цю дитину в інтернеті — у результатах пошуку Google нічого немає
  • пошук по вказаному номеру кредитної картки або телефону може давати цікаві результати (наприклад інші оголошення про збір коштів для хворої дитини — з іншим іменем та/або фото, або інші явно шахрайські оголошення)
  • не завжди, але досить часто гроші збирають на картки Ощадбанк або інших банків, що не мають розвинених сервісів інтернет-банкінгу (бо при переказі на них не видно ім’я/прізвище отримувача, тому не треба заморочуватися з тим, щоби вони співпадали з прізвищем дитини)

Натомість, типові ознаки справжнього оголошення про збір коштів на лікування:

  • докладна інформація про дитину, хворобу і потреби
  • коли щось таке стається — люди звертаються до місцевих чи державних ЗМІ, і інформацію можна знайти на інших перевірених ресурсах (сайти газет, телеканалів тощо)
  • оголошення локальне — бо нема особливого сенсу збирати кошти на лікування дитини зі Львова у групах Харкова чи Одеси, і навпаки.

Хто це робить: якщо культурно — якісь нелюди без серця.

Для чого це роблять: щоби виманити у довірливих людей гроші.

Як чинити?

  • Ніколи не переказуйте гроші, якщо ви не впевнені, що гроші дійсно будуть витрачені на лікування дитини.
  • Ніколи не поширюйте оголошення, у достовірності котрого ви не впевнені. Інакше ви будете співучасником шахраїв.
  • Якщо бачите такі оголошення і маєте час перевірити дані — повідомляйте у коментарях тих, хто це опублікував, про потенційну небезпеку. Запитуйте у коментарях, чи дані перевірені.

Випадковий вибір переможця

Останнім часом це шахрайство стало дуже популярним у Facebook. Виглядає воно як допис із фотографіями чемоданів грошей, дорогих автомобілів, приватних літаків, із текстом, що хтось (часто вказують відомого актора, Dwayne The Rock Johnson) обере випадковим чином «переможців» і подарує їм великі суми грошей. Іноді вказується, що сума «виграшу» залежить від країни проживання та/або дати народження майбутнього «переможця», але в будь-якому разі цифри там захмарні — 10 млн €, 80 млн € і т.п.

Для участі у «лотереї» допис треба поширити у п’ять груп.

Раніше бували і інші варіації: «у зв’язку із переїздом до іншої країни подарую щасливому переможцю свій старий Apple MacBook/Mercedes SLK/BMW M5» і т.п.

Не можу вам передати, як адміністратори груп Facebook «тішаться», коли їм пачками такі повідомлення находять. У більшості випадків, тих, хто це надіслав, відразу блокують у групі.

Хто це робить: дрібні інтернет-шахраї.

Для чого це роблять: для того, щоби набрати багато вподобань сторінки або учасників групи. Потім таку сторінку або групу можна продати досить дорого — від кількох сотень до кількох тисяч $$, залежно від того, наскільки велику аудиторію вдалося зібрати.

Як чинити: не поширюйте у групах дописи, що не мають стосунку до тематики групи. І не вірте в казки. :)

Facebook переказує $1 за кожне поширення і вподобання

Також досить популярне шахрайство — допис із фото дитини або жінки хворої на рак, іноді фото скалічений тварин, із текстом про те, що Facebook ніби-то переказує гроші на лікування. Деколи є приписка, що, ніби-то після 5 поширень на вашому профілі Facebook з’явиться «сердечко».

Хто це робить: дрібні інтернет-шахраї або жартівники

Для чого це роблять: тут можливі варіанти

  • аналогічно, як у попередньому випадку — для того, щоби зібрати велику аудиторію і продати ресурс
  • деколи просто для розваги — подивитися, скільки людей у це повірять.

Як чинити:

  • не поширювати
  • у коментарях тих, хто поширив, пояснювати, що відбувається.

Скріншоти із Viber без зворотніх контактів із закликами «розіслати по групах»

Приклад:

Особливості:

  • не зрозуміло, яка дата оригінального допису (часом пошук в Google за зображенням показує, що тій історії років 5-10)
  • не зрозуміло, що робити, якщо би раптом таку дитину десь знайшли. Ніяких зворотніх контактів нема.

Хто це робить: «жартівники».

Для чого це роблять: не зрозуміло. Можливо для того, щоби посміятися над довірливими людьми.

Як чинити:

  • не поширювати
  • у коментарях тих, хто поширив, пояснювати, що відбувається.

Новини із дuвнuмu буkвамu у загол0вkах і mekcmi

І більшості випадків це «зрада» і «сенсації». Дивні букви (де частина символів замінена на літери латинського алфавіту, що виглядають подібно до кирилиці) — це прийом, за допомого котрого сміттєві сайти крадуть вміст із інших сайтів таким чином, щоби пошукові системи (такі як Google) вважали, ніби їх контент не крадений, а оригінальний. Таким чином невелика група спеціалістів може легко підтримувати декілька десятків «новинних» сайтів, завдяки «сенсаційності» публікації набрати величезну аудиторію відвідувачів і заробляти немалі гроші на рекламі.

Але поза допомогою у збагаченні лінивим веб-майстрам, і є інші потенційні ризики:

  • у потрібний момент ці сайти можуть переключитися на поширення ворожої пропаганди
  • репости подібних публікацій потім можуть вважатися маркерами того, що ближче до виборів вам можна згодовувати рекламу певного типу (як це було успішно зроблено, наприклад, компанією Cambridge Analytica у Великобританії перед Brexit)

Хто це робить: недоброчесні інтернет-ділки та/або спецслужби ворожих країн.

Для чого це роблять: зібрати велику аудиторію на сміттєвих сайтах, мати змогу донести потрібну (неправдиву) інформацію у потрібний момент до великої аудиторії.

Як чинити:

  • не поширювати
  • у коментарях тих, хто поширив, пояснювати, що відбувається.

Висновки?

В інтернеті цікаво та весело, алее… — далеко не всьому, що ви бачите у соцмережах, можна вірити. Скажу більше — якщо ви зареєструвалися у Facebook тільки рік чи два тому, і список ваших друзів на 90% складається із таких самих як ви «новоприбулих» — правдивої інформації у вашій стрічці новин може бути менше, ніж брехні різного ступеню брехливості. І шахрайств.

Це завжди треба мати на увазі і ставитися до інформації максимально критично. В особливості перед тим, як щось поширити — бо ті, хто вас додав до списку друзів мабуть довіряють вам, як знайомій людині, і це підвищує довіру до всієї інформації, котру ви поширили. Умовно, якщо хтось перекаже тисячу гривень шахраям прочитавши поширений вами допис — у цьому буде і ваша вина.

Також, для того, щоби менше напружуватися у роздумах «правда чи брехня» у процесі читання своєї стрічки у Facebook — підпишіться на ресурси, котрі заслуговують на довіру. Офіційні ЗМІ (дуже рекомендую сайт «Новинаря»), благодійні фонди (якщо справді хочете допомагати хворим дітям, рекомендую «Крила надії»), відомих письменників, суспільних діячів, волонтерів, військових, політиків.

Яким буде український Facebook, чи робитиме він світ кращим чи гіршим — залежить від кожного з нас. Шануймося.

Ігор Помаранський

Коментарів немає

Залиште коментар