Коментарів: 12

1. емігрант Квітень 15, 2009 09:01

   одна з найкращих забав для школярів, це лузання насіння на лавочках. пиття пива і розкидання пляшок в траву, та сідання на спинки лавок з ногами на сидіння, після чого й курортникам ніде сісти. особливо вражає мова спілкування , не звертаючи увагу на присутність дівчат, а частіше і від них лунає суцільна москальська лайка, наче ти в східних районах а не в Галичині.Звичайно легше скуліти про те як гарно було, ніж самим докластись до створення і збереження цієї красоти.

2. admin Квітень 15, 2009 17:25

   Не варто так узагальнювати. Я розумію, що всі ті, хто не плюється шкарлупою від насіння, не п’є пиво і не свариться (спілкується?) матом, привертають до себе значно менше уваги. :) Але такі також є.

   Питання до вас, пане Емігрант — що, на вашу думку, конкретно може зробити учень чи учениця школи, щоби “докластись до створення і збереження цієї красоти”?

3. емігрант Квітень 16, 2009 10:27

   поведінка молодиків є відображенням загального рівня культури, а рівень культури залежить від того, що дана особа бачить вдома, що чує в школі, що читає чи дивиться на дисках. Якщо хтось називає фонтан(тепер клумба) з Котигорошком який вбиває змія з Дніпра іменем єврейського героя Самсона, то це свідчить, що читають лиш назви барів, а не вникають в суть того . що перед очами. В березовий гай ходять смажити шашлики, а здогадатись насадити алею випускників(кожен своє дерево, і так кожного року) це важко. Слухати московську попсу в барах і кафе- це з радістю, а принести свої записи українських груп які не в спромозі проплатити свою популяризацію – важко.

4. admin Квітень 16, 2009 18:39

   Я погоджуюсь з вами в тому, що загальний (тобто середньостатистичний) рівень культури, м’яко кажучи, заставляє бажати кращого. І ви цілком слушно зауважили, що рівень культури молодих людей залежить від їх оточення. Від себе додам — очевидно, що проблема, на превеликий жаль, не тільки в молоді.

   Але щодо решти, пробачте, наші думки розходяться.
   Самовільне насадження школярами дерев в парку не є дуже гарною ідеєю, так само як і принесення з собою в кафе чи бар своїх музичних записів.

   P.S. Уважно роздивився фото скульптури (дяка за фото Archer-у). Здається там таки насправді швидше Котигорошко, аніж Самсон. Але я точно пам’ятаю, що про Самсона чув ще в дитинстві, задооовго до вікриття одноіменного бару неподалік Самсона Котигорошка. Тому навряд-чи ту байку вигадали сьогоднішні школярі.

5. емігрант Квітень 18, 2009 08:09

   Древньоєврейський герой Самсон бився в пустелі з левом, і це відомо усім хто читав Старий Заповіт, стосовно Котигорошкая я помилився, бо змія в дніпрві вбив Кирило Кожумяка, а Котигорошко вовав довбнею.
   Про самонасадження дерев у пврку не йдеться, достатньо що на території санаторію тикають дерева де кому заманеться, хоч на старих фотографіях це була територія квітників, клумб та декоративних кущів, а не джунглі.
   Алею випускників можна облаштувати офіційно, з дозволу та за допомогою нового лісника.
   бойкотувати чужинську музику ніхто не заборонить, потрібно лиш мати волю обстоювати свої права, а не уникати загострень.
   не завжди інформація, яку ми чули в дитинстві є істиною, це стосовно Самсона.

6. admin Квітень 18, 2009 14:04

   Бачите, якщо про самонасадження дерев не йдеться, то ваша версія про алею випускників не є відповіддю на моє питання (процитую, “…що, на вашу думку, конкретно може зробити учень чи учениця школи, щоби “докластись до створення і збереження цієї красоти”?…”). Бо зорганізувати 100 випускників (котрим не до того, бо випускні/вступні екзамени на носі), узгодити питання з лісником (котрому також не до того, бо зарплату він і так отримує, а тут зайва робота, відповідальність і клопоти), дістати 100 саджанців — то, знаєте, справа трохи складніша, ніж писати гнівні коментарі до чиєїсь статті на сайті. Особливо, коли в тебе також на носі випускні/вступні еказмени. Будьмо реалістами. :) Справа (її організаційна частина) більш «підйомна» для когось із дорослих — адміністрації школи чи селища.

   Про музику… Питання доволі складне, насправді. Те, що грає в закладі — у більшості випадків є тим, що бажають слухати більшість його відвідувачів. Відповідно, ситуація зміниться ТІЛЬКИ тоді, коли зміниться культурний рівень людей. А якби план підвищення рівня культури був такий простий (п.1: витягнути з програвача диск з «московською попсою»; п.2: вставити до програвача диск з музикою невідомих українських груп) — ми б давно вже були найкультурнішою нацією в Європі. :)

   Щодо музики, я думаю тут варто звернути увагу на ще один момент. Проблема дуже багатьох українських груп і виконавців не в тому, що вони “не в змозі проплатити свою популяризацію”. Проблема в тому, що більшість з них, на жаль, в принципі не в змозі робити хорошу, оригінальну і якісну музику.

   Наша «естрада» (всякі Зіброви, Білоножки, Білозіри і т.п.) міцно залипла на рівні кінця 70-х — початку 80-х, і майже все те, що показує молодь на конкурсах, зроблено в тому ж стилі. Фонограма у виконанні Roland XP80 + якийсь банальний текст, щось про любов або про Україну.

   А ще є «народна» «творчість», котру можна чути практично щодня у самбірських маршрутках. Оті всі «коломийки» від студії Фенікс, Ліля Вархоляк і т.д. і т.п. Тут мені просто не вистачає слів і емоцій. Це така сама ганьба для української музики і культури загалом, як для Росії весь її натовп виконавців «блатняка». Пробачте, накипіло.

7. admin Квітень 18, 2009 14:16

   Хочу висловити вам вдячність за зауваження щодо Самсона, котрий насправді ніякий не Самсон. Котигорошко чи Кожум’яка — вже якось розберемося. :) Було б гарно вияснити подробиці тої історії і написати про це на сайті.

   Тішуся, що на сторінках сайту ми спільними зусиллями знаходимо нові цікаві факти про Любінь, і вони стають доступними широкому колу любінчан.

8. емігрант Квітень 28, 2009 08:20

   ліс починається з одного дерева, ви особисто, берете лопатку. друга чи подругу, викопуєте в парку деревце, яких самосівом від дуба й горобини до сосни й калини повно . й не треба нічиїх дозволів. знаходите місце біля річки та садите своє особисте дерево, просто для власного задоволення, варто починати.
   фігура біля озера,неподалік від перебудованого млину – це не перша фігура в цьому місці, та я не зустрів старожила, котрий знав би про ту фігуру яку повалили визволителі.
   звідки сприйняття моїх зауважень як “ГНІВНІ”, та ж люба дискусія, в якій беруть участь зацікавлені особи має емоційно нагрітий характер, це не гнів, бо гнів має конкретний напрям, на щось. чи на когось, і конкретну причину.
   бійтесь байдужих !

9. наз Жовтень 25, 2009 20:30

   в любені іноді неприємно пахне

10. Олександр Листопад 12, 2009 00:25

    Був приємно вражений тим, що Ваше місто має свою сторінку в інтернеті.Сумно читати про молодь,багато в чому погоджуюсь з “емігрантом”,та на жаль дійсно поведінка молодих людей 14-20 років мало чим різниться по містах України.Одне спадає на думку ,що хоть в чомусь ми єдині і схід і захід нашої країни.Та сама картина і в моєму місті…на лавках ,біля палацу культури ,молодь сидить на спинках з ногами на сидіннях у кожного мінімум літрова пляшка пива в руці,ялинки посохнуть скоро бо відіграють роль туалета…а поруч молоді мами деяким по 15 -16 років вигулюють діточок на свіжому повітрі ,що наповнене димом від цигарок і матюками молодиків.За палацом культури є парк.Кажуть колись дуже був гарний і доглянутий.Зараз у ньому тільки доглянутий пам”ятник воїнам -афганцям…мамам туди страшно ходити, бо то притул для наркоманів і бомжів.У зимку молодь від холоду по підїздах збирається, і те саме цигарки,пиво,водка,от тільки ялинок бракує,та нічого, у туалет можна у ліфт чи за куток сходити.
    Я був в останнє у Великому Любіні у 2000 році.Мені запам”яталася доброзичливість людей, краса Вашого невеликого міста.Я через місто солдатом ходив на “точку” з Черлян на Косівець де служив строкову службу.Запам”яталася продавець у магазині де я купляв постійно цигарки, тим що на моє “спасибо” вона завжди відповідала “прошу!”Березова роща дуже вразила своєю красою,тоді я не бачив щоб хтось шашлик там готував.Прикро що зараз таке робиться в ній.
    Повертаючись до розмови про молодь,я гадаю,що багато у чому її виховання залежить від батьків,які повинні приділяти увагу постійно своїм дітям.А що робиться у наших родинах?! Тато у Чехії або у Москві на будівництві гроші заробляє,мамо у Польші яблука збирає а діти у кращому випадку на бабусю залишені, або на сусідів…То ж кому їх виховувать?Залишаеться один вихователь-вулиця з усім її негативом.Хочеш виглядати дорослим -бери цигарку пиво у 12-14 років, нема грощей?-так можна поцупити у когось або мобілу з рук вирвати втікти і здати її валютчику на базарі.А спіймають то не біда ,не посадять бо малолєтка…От такі принципи у молоді, нема часу їм дерева садити,
    не вміють бо їх не навчили.Є бажання мати багато грошей,при цьому не докладаючи зусиль щоб їх заробити,і є мрії де кожен бачить себе юристом,чиновником,економістом…ні не здогадались,не для того щоб захищати,допомагати людям чи розбудовувати державу,а за для того щоб гребти хабарі, ділити відкати від продажу землі,нерухомості і т.ін.

    наз Жовтень 25, 2009 20:30
    в любені іноді неприємно пахне… А у моєму підїзді завжди неприємно пахне…

11. Анонімний Листопад 15, 2009 16:00

    Буду знати, що не Самсон. Дякую)
    Щодо дерев. Учні десятих та одинадцятих класів вже три роки поспіль висаджують їх чимало)))
    Культура. Абсолютно погоджуюсь. Але не можна аж настільки узагальнено говорити.
    Музика. Особисто я не слухаю російської музики. Частково принципово, частково, бо вона мені не подобається. Рідні групи люблю і поважаю. Але спостерігаю, що зазвичай прегарні і змістовні тексти покладені на одноманітну і неякісну музику, а тому ці пісні слухати не можу. Милує вухо сучасна обробка народних пісень. З кожним поколінням треба говорити зрозумілою їм мовою)
    Добре, що люди діляться своїми думками. Але не варто забувати, що всі ми інколи помиляємось. І у поведінці, і у вчинках, і у мові, ну і у тому, кого увіковічено в камені (я про Самсона/Котигорошка,Кожум”яку)

12. Орест Листопад 15, 2009 21:28

    Ой, хлопці, наговорили ви, як казав мій дід, цілу купу арештантів. І головне – все правда! І під усім цим я міг би запросто підписатися. Але… І ми колись були молоді, і відрізнялися від старших, але, так мені здається, завжди залишалася якась повага до тих дорослих. І, справді, ми мали трошки інші цілі в житті. Мабуть, погоджуся, що молодь не має мотивації. Тобто, освіта чи особистий розвиток її не цікавлять, бо пізніше того нема де прикласти. Але… Батьки тієї молоді часто-густо поза кордонами. Невже вони не розповідають, як там є, до чого можна прагнути? Невже в інтернеті не можна знайти цікавих закордонних стипендій, поїхати – повчитися, подивитися і в себе так зробити? Переконаний, що нарікати – це найпростіше. Тоді впевнено стоїш на місці, а всі довкола знають, що ти в тому не винен. А можна потрошки, по одному маленькому крочкові йти вперед. Буде тяжко, будуть колоди під ногами, але за рік ти будеш однозначно далі від того тебе, який залишився там, зізаду, і нарікає. І твій вибір – де бути. І, що найважливіше, гроші твоїх батьків не завжди і не все вирішують!!! Без них тяжче, але реально. І без них на якомусь проміжному фініші не так бридко дивитися на себе в дзеркало і говорити – от, чого я досягнув у житті. Думаю, говорити про це треба.

Залиште коментар