На зустріч з’їхалися шкільні психологи та логопеди з цілого Городоцького району, вихователі з Великолюбінської спеціалізованої школи. Гостями зустрічі були дві мами дітей з аутизмом, що є учнями школи «Довіра» у Львові. Одна з них – психолог Ольга Шмалюк. Як фахівець і як мама дитини з аутизмом, вона особливо тонко відчуває тему. Психолог розповіла, що таке аутизм, його ознаки, проблеми, з якими стикаються психологи та вчителі, а також батьки дітей з аутизмом.

Використовуючи фрагменти фільму «Темпл Ґрандін» про жінку аутиста, яка зараз є доктором психологічних наук з аутизму і мешкає у США, психолог показала конкретне мислення та відсутність уяви в аутистів, їхню велику перебірливість у їжі. Стереотипність рухів і мислення, постійна тривога, занижений чи завищений поріг чутливості, відсутність мовлення, проблеми у соціалізації – ось головні проблеми аутистів. Також п.Ольга розповіла про альтернативні методи спілкування з аутистами: TEACCH. PECKS. ABA-терапія.

Інша гостя, п.Надя більше зосередилася на проблемах батьків, з якими ті стикаються, маючи дитину з аутизмом. Батьки проходять три етапи своєї поведінки: 1 – шок: «Чому я? Чому зі мною? За що?»; 2 – несприйняття: «Це неправда, лікарі щось наплутали, вони помилилися, все минеться, якщо купити потрібні ліки…»; 3 – сприйняття і прийняття. Тільки на цьому етапі є усвідомлення проблеми!

Звичайна людина сприймає світ цілісно. Для аутиста кожна деталь має своє особливе значення. Дехто з них чує, як росте трава, дехто – не терпить жодного голосного звуку, бо це ніби «свердлить» їм голову. Дехто з аутистів за життя не промовив ані слова, а дехто написав чудову музику, створив яскраві мультфільми, зняв неперевершені фільми, що вразили увесь світ! Моцарт, Білл Ґейтс, Уолт Дисней, Стівент Вілтшер, Стівен Спілберґ – ось лише деякі імена світової слави людей, що страждали на аутизм.

Дирекція Великолюбінської загальноосвітньої школи, розуміючи важливість проблеми і відсутність повної інформації про аутизм, уже другий рік поспіль радо приймає такий інформаційний захід і всіляко сприяє поширенню знань про цю мало досліджену особливість людської психіки. Минулого року у школі відбулася така зустріч для учнів. Виглядає на те, що співпраця стає традиційною і буде продовжуватися в майбутньому, щоб громада нашого району більше довідалася про мало досліджені проблеми особливих людей.

Люда Бублик

1. Насамперед, ви отримуєте адресу неземної краси. :) будь_яке_вільне_ім’я@lubin.in.ua. А майже всі імена наразі вільні (на момент написання статті зайняті тільки admin, oleg, nata).
2. Пошта@lubin.in.ua має простий і зручний інтерфейс — бо це Gmail. Тут не перезавантажується ціла сторінка після кожної вашої дії.
3. Вам перед очима не будуть мерехтіти набридливі анімовані рекламні банери.
4. Ви можете назавжди забути, що таке спам — на цю пошту він не приходить і не приходитиме.
5. Мабуть що у вас ніколи не закінчиться вільне місце у поштовій скриньці. Зараз об’єм кожної поштової скриньки складає майже 7 гігабайт(!), і постійно збільшується.
6. У вас вже є інші поштові скриньки? Чудово! За допомогою вашої нової пошти@lubin.in.ua ви зможете ними всіма централізовано керувати. Тобто ви отримуватимете всі листи, котрі надходять на ваші старі скриньки. І навіть зможете надсилати відповідь від імені своєї старої адреси.
7. Ця пошта — надійна і безпечна. Все працює і зберігається на серверах Google. Навіть якщо на сайті lubin.in.ua проводитимуться профілактичні роботи — пошта все-рівно буде доступною за адресою http://mail.lubin.in.ua, та через поштові програми (Outlook, The Bat тощо).

Це далеко не повний список речей, котрі, безумовно, вигідно виділяють нашу пошту на фоні навіть таких популярних поштових сервісів, як mail.ru, Rambler, ukr.net, i.ua/ua.fm. :)

Як зареєструватися? Нажаль (а може це і на краще?), автоматизована реєстрація користувачів не підтримується, я мушу робити це вручну. Процедура реєстрації відбуватиметься наступним чином:

1. У коментарях до цієї статті ви пишете своє ім’я, прізвище, бажане ім’я поштової скриньки, а також вказуєте, яким чином з вами можна зв’язатися — залишаєте вже існуючу адресу електронної пошти (якщо у вас вже є) або номер ICQ або, найкраще, номер мобільного телефону, куди вам можна надіслати SMS. Наприклад: “Ігор Помаранський, pomaranski@lubin.in.ua, +7 904 481 50 79″.
2. Як тільки я це повідомлення прочитаю — створюю поштову скриньку, і на котрийсь із вказаних вами контактів надсилаю тимчасовий пароль.
3. Ви заходите на сторінку http://mail.lubin.in.ua, вводите ваше ім’я користувача і надісланий мною тимчасовий пароль. Вам буде запропоновано вказати новий пароль, і після цього ви зможете користуватися вашою новою поштою.

Ігор

P.S. На формі написання коментаря запитується ваша електронна пошта. Якщо у вас ще немає електронної пошти — можете там не вказувати нічого, все ОК.

Для того, аби всі відвідувачі нашого сайту бачили, що робиться на нашому форумі — я організував “трансляцію” останніх повідомлень із форуму на головну сторінку. Сподіваюся, що таке рішення повинно трошки підвищити активність на форумі, бо раніше туди взагалі мало хто заглядав.

На жаль, нову версію форуму ніяк не можна об’єднати із нашою старою фотогалереєю Coppermine — тепер користувачі не можуть самостійно завантажувати фото до неї. Але це невелика втрата, бо, по-перше, всеодно більшість фотографій мені надсилали на електронну пошту і я публікував їх сам (так буде і надалі), а по-друге — у новому форумі є вбудована фотогалерея, котра значно простіша у користуванні.

Сподіваюся, що всі нововведення вам сподобаються і не викличуть якихось незручностей. Якщо ж у вас є якісь зауваження або пропозиції — як завжди, ви можете висловити їх у коментарях до цієї публікації або у відповідних розділах на нашому форумі.

Приємного спілкування!

Ігор Помаранський

P.S. Для того, щоби наведені у статті лінки працювали, вам необхідно зареєструватися на форумі.

Далі… Багато хто з вас не зупинився на досягнутому (себто — на титульній сторінці сайту) і пішов глибше. Є навіть такі, хто не полінувався зареєструватися на форумі. Із тих, кого я знаю особисто — Олег Добрянський, Олег Стахів, Любомир Саландяк, Людмила Бублик, Тарас та Катя Бублик. Вітаємо наших нових форумчан, зичимо цікавого проведення часу у нас і дуже просимо — пишіть щось!

Ну і хочу вам із радістю повідомити, що поки ви читали наш поки що майже порожній сайт і ділилися новиною про нього зі своїми друзями (як ми вас просили) — ми також не сиділи склавши руки. Велися роботи по розгортанню ФОТОГАЛЕРЕЇ нашого сайту та наповненню її деякими фото (вже опубліковано фотоальбоми Тараса Бублика, Олега Добрянського та мій, а також невеличкий альбом із фотографіями радянських часів). Фотогалерея інтегрована з форумом, так що маєте ще одну причину знайти час на реєстрацію — зареєстровані користувачі форуму матимуть змогу залишати коментарі до зображень у галереї, а також створювати свої фотоальбоми та завантажувати туди зображення. Про фотогалерею я днями, мабуть, напишу докладніше, проте не бійтеся поекспериментувати з нею самостійно — нічого складного там нема. Єдина недоробка — наразі є певні проблеми з навігацією — з фотогалереї не можна безпосередньо перейти у форум, а з форуму — прямо в галерею, доводиться кожного разу робити це через головну сторінку, клацнувши на написі “Великий Любінь”. Планую усунути цю незручність у вівторок (15 квітня) ввечері.

Окрім фотогалереї, ви можете побачити ще одне невеличке нововведення — інформер із любінською погодою (права колонка, розділ “Погода”). Інформер відображає поточну погоду в Любені, а якщо на ньому клацнути — ви побачите прогноз на три дні. Правду кажучи, мені складно судити, наскільки точні прогнози дає ресурс http://weather.in.ua, тому хотілося б почути ваші відгуки на форумі. Якщо якість прогнозів буде незадовільною, то ми підем до іншого ворожбита спробуєм знайти якесь інше джерело подібної інформації.

Ну от, наразі, і все з того, що було зроблено. Із великих планів на найближче майбутнє — ми опублікуємо у фотогалереї якісні скани вже практично ексклюзивних фото великолюбінського санаторію, зроблених приблизно 100 років тому. Тому, не забувайте про наш сайт. Запевняю вас, що з кожним днем тут буде все цікавіше і цікавіше. Особливо, якщо ви також щось цікаве нам тут розкажете чи покажете.

Ігор Помаранський

Ми (ті, хто розробляє цю сторінку) раді вітати вас на сайті lubin.in.ua — неофіційній веб-сторінці міста Великий Любінь.

Ми любимо свій Любінь (бо інакше ми би просто не були любінцями; тобто, звання зобов’язує). Але любимо його ще й за те, що він такий древній, за його довжелезну багату історію, за лікувальні мінеральні води і болота.

Уявіть собі, нам навіть не перешкоджає рідний запах спиртзаводського рова, попри який, буває, йдемо на маршрутку, щоби доїхати до Львова, де значна частина наших земляків заробляє на хліб насущний. Потім віддає ті гроші другій частині любінчан, яка везе їх до того ж Львова тратити на науку, розваги і інші необхідні в тому житті речі.

Через те, що це наш рідний Любінь, уявіть собі, нам навіть не заваджає ще гірший сморідок сірководневих джерел, який панує в парку, куди ми любимо вийти в неділю чи у свята.

Через те, що ми так любимо наш Любінь, вважали просто своїм обов’язком вивести його в люди, тобто, в інтернет. Як ходиш по пошукових серверах, то, пробачте, шляк трафляє наглий! Якесь Нижнє Затемне має свою сторінку, Глибоке Підколодяжне теж, а ВЕЛИКИЙ ЛЮБІНЬ не буде мати?!

І тут закликаємо всіх, кому не байдуже, що світ прочитає про наш Любінь, писати сюди, на цю дошку оголошень, свої інформації з історії та сьогодення нашого міста. Одна голова — добре, а багато… Ну, ви в курсі…

Радимо вам зареєструватися на Форумі. Тоді наше з вами спілкування буде інтерактивним і, сподіваємося, цікавішим. Ми всі зможемо побачити і відчути, як нас багато, любінчан.

До речі, пропонуємо першу тему для розмови. То хто ж ми такі? Любінчани, любінці чи любінчуки, чи може є інші варіанти?

Закликаємо вас не переживати, якщо вам поки що не знайомі такі слова як форум (це місце, де можуть поспілкуватися всі, хто заходить на сторінку), лінк чи інші комп’ютерні терміни. Ми також не народилися відразу комп’ютерниками. Ігор пообіцяв, що в міру можливостей буде писати невеликі довідки про те чи інше в комп’ютері, і з чим його їдять.

Орест казав, що напише дещо з історії, а також про «шляк трафить наглий» і інші особливості нашої локальної мови. Якщо хтось ще поки що сумнівається, що Любінь має свою окрему мову, то Орест вас переконає, що вона таки є, і заслуговує на увагу мовознавців. Бо ж над її створенням і збагаченням працювали люди сімнадцяти (!) національностей, які живуть у Любені.

А от з «гарячими» новинами у нас сутужно. Робота, розумієте, забирає весь день, коли в Любені діється найбільше. А про вечірні новини що багато писати? Темно, нічого не видно, економія електроенергії. Програма «Енергоощадні міста» в нас реалізовується на 150%!

Тому, якщо щось, то ми розраховуємо на «гарячі» новини від вас. Можемо розраховувати?

Усі новини будуть публікуватися на нашій із вами сторінці в такому ж вигляді, як ви читаєте це повідомлення. Загальна інформація про місто буде на сторінках, лінки на котрі можна побачити вгорі на сторінці. Ми стараємося зробити все так, щоби не було складно відшукати те, що вас цікавить найбільше.

Як ви бачите, наразі, сайт майже ненаповнений. Хотілося якнайскоріше відкрити любінське вікно на світ. Але ініціативна група засновників сайту при вашій допомозі зможе зробити так, аби гостям було про що читати, і щоби ми не впали писком в болото.

Якщо все піде так, як передбачаємо, то незадовго ця сторінка Любеня Великого, яку ми з вами спільно будемо вести, стане корисною нашим дітям до школи на уроки історії, географії; файним хлопцям, які шукають кандидатуру на жінку, стане дороговказом, де найліпші дівчата виховуються. Думаємо, що і любінські зяті мають бути задоволені, бо будемо писати і про навколишні села та міста.

Старшим шановним любінцям, думаємо, також цікаво буде почитати про історію і, при технічній допомозі молодого покоління, доповнити її так, щоб наші нащадки знали, якого вони роду-племені.

Тому, люди, не сидіть, беріться до клавіатури і пишіть нам, про що б ви хотіли прочитати на нашій спільній сторінці, а також, якою ви би хотіли її бачити. Маєте цікаві історії, матеріали — пишіть. Уявляєте, як хтось один сидить і клацає одним пальцем. Ну, скільки він може написати? Сторінку в день, дві? Якщо врахувати, скільки часу відбирає робота, більше ніяк не втне. А, якби кожен із нас написав по сторінці доброї інформації — уявляєте, скільки мали би до читання гості?!

Приєднуйтеся до нас! Місця для творчості вистачить всім!

З повагою, автори сторінки