Що ж.. як я обіцяв, розкажу трохи про місце, де я зараз живу.
Місто Когалим, знаходиться в Тюменській області, приблизно на 200 км. на північ від Сургута. Когалим дуже молодий — місто почали будувати 20 років тому, коли у тій місцевості знайшли нафту. Місцевість навколо Когалиму, до речі не особливо привітна — навколо одні тільки болота, брудні озера і тайга (можете самі в тому
переконатися).
Фактично, місто будувалося з однією метою — створити зручне і комфортне поселення для нафтовиків, побудувати там нормальну інфраструктуру, житло, "командні центри" — офіси індустрії нафтодобування. При дуже невеликих розмірах (менше 2.5 км, тобто раза в півтора менше, ніж Любінь) тут проживає близько 60 тис. чоловік, оскільки в Когалимі всі будівлі як мінімум 5-поверхові. Можна сказати, тут все поряд — куди б тобі не потрібно було потрапити — ти спокійно добираєшся туди пішки за 20 хв. максимум. (
див. мапу).
Мушу сказати, що Когалим доволі гарний. В нафтодобуванні з грошима, як ви напевно здогадуєтесь, все нормально, і тут добре помітно, що на проектуванні і будівництві грошей не економили. При забудові міста зберегли старі дерева, насаджено багато парків, в багатьох дворах зроблені дитячі майданчики, всі пішохідні доріжки виложені плиткою, нормально працюють комунальні служби — немає проблем з прибиранням і вивезенням сміття.
Щодо порядку в місті — тут я, мабуть, вперше в житті побачив в дії таку цікаву практику, як суботники.
Когалим, можна сказати, місто "ЛУКОЙЛ"-у. І кожної весни, майже всі підриємства міста зобов'язані надати своїх людей на проведення робіт по приведенню міста до порядку. Люди збирають сміття, фарбують паркани, бордюри, садять дерева, квіти на клумбах, розсипають туди привізну землю. Таким чином десь за 2-3 тижні місто після довгої зими змінюється прямо на очах — все помітно оновлюється, всюди чистота і порядок. Я впевнений, що тут є і важливий психологічний момент. Якщо ти півдня походиш з відерком, збираючи бички, то може наступного разу ти подумаєш, чи смітити на вулиці, чи таки донести сміття до смітника. Мабуть і на Україні така практика би не завадила...
Щодо людей, котрі тут живуть... Хочу до всіх вас донести одну дуже важливу думку..
Оті всі страшні історії про москалів, котрі ніц не варті, і но тільки п'ють горілку — то така сама байка, як байки про злих бандерівців, що їдять сало і тримають в стодолі кулемет. Серед мого оточення є багато розумних, працьовитих і дуже достойних людей, котрі абсолютно нічим не гірші за мене, за вас і за переважну більшість наших із вами співвітчизників. Звичайно, "в сім'ї не без потвори"
, але давайте подивимось на себе... в нас своїх "потвор" ніби також вистачає. )
Ну і тепер коротко про головне, про погоду.
Тут холодно. Реально холодно. Незважаючи на те, що Когалим знаходиться приблизно в тих самих широтах, що і Санкт-Петербург, тутешній клімат прирівнюється до умов крайньої півночі. Посудіть самі — зима (сніг і морози) починається десь в другій половині жовтня, і закінчується в другій половині квітня(!). На початку травня в лісі ще можна знайти сніг, а в торфі льодові брили попадаються до кінця травня. Окрім холодного клімату тут серйозно псують життя різкі зміни погоди — за добу температура легко може помінятися на 20 градусів, то все супроводжується різкими змінами тиску, що має дуже неприємні наслідки для людей, котрі мають проблеми зі здоров'ям, особливо з серцево-судинними захворюваннями.
А ще тут літом білі ночі (зараз, до речі, все ще тривають) і буває північне сяйво. Правда дуже рідко, я за 4 роки ще не бачив.
Загалом, мені тут подобається. Я живу в нормальних умовах (квартира від підриємства), займаюся цікавою роботою в колективі професіоналів, добре забезпечений (соцпакет включає медичне страхування, щорічну оплачувану відпустку майже 1.5 місяці, раз на два роки — добирання до місця відпочинку і назад — за рахунок фірми)...
Переваг багато. А мінус... Постійно хочеться додому.
Мені навіть складно сказати, коли більше — чи відразу в момент повернення з відпустки, чи коли вже майже рік тут працюєш, а до відпустки лишається якісь кілька тижнів.
Бо як не крути... всюди добре, деколи навіть дуже добре.. але вдома найкраще. Завжди.
P.S. Фотографії міста Когалим і його околиць ви можете подивитися
тут,
тут і
тут.